Запали свічку пам’яті…
Вогонь пам’яті, вогонь каяття і прощення, спокути й очищення. Хай не гасне свіча. Як не гасне людська пам’ять у віках. І скільки б років і століть не минуло, ми будемо нести в душах святий спомин про невинно убієнних – як пересторогу всім сущим на Землі. Пам’яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі, пам’яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю, були присвячені хвилини скорботи…
На знак вшанування у населених пунктах нашого району 23 листопада відбулися жалобні заходи.
У мітингу-реквіємі біля пам’тника жертвам Голодомору та політичних репресій у місті Тальне взяли участь керівники району та міста, представники громадськості та молодь.
Схиливши голови, тальнівчани ішли до пам’тника, несли квіти, свічки, пшеничні і житні колоски.
…Колоски, перев’язані чорною стрічкою. Щоб ніколи і ніхто не забував ні на мить страшних сторінок історії, щоб не повторилася велика трагедія. Листопад несе нам трагічну дату – вшанування пам’яті жертв голодоморів, яких на території нашої країни довелося пережити аж три. Та найжахливішим і масштабним був голод 1932-1933 років, який забрав не один десяток мільйонів людей. У цей період перестали битися серця понад чверті усіх українців, жодну родину не оминуло лихо. Чорною була весна 1933 року - в Україні від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 25 тисяч щодня. У нашому районі загинуло понад 10 тисяч людей. У селах Тальнівщини встановлено пам’ятні знаки, імена загиблих від голодної смерті занесені до Всеукраїнської книги пам’яті.
16.00 – загальнонаціональна хвилина мовчання. Тальнівчани приєдналися до всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті».
Мерехтіли вогники свічок і лампадок. Мов давали очищення, каяття і надію. Ми пам’ятаємо…
Хай пам’ять про всіх заморених голодом згуртує нас, живих, дасть нам силу і волю, мудрість і наснагу .
